Рятуймо матінку, вкраїнці,
Адже вона у нас одна.
Біди налито їй по вінця
У келих, де немає дна.
Поки жива ще Україна
І дихає, хоч через раз,
Поки Дніпро ще вільний плине
Всім зрозуміти нам пора:
На роздуми часу немає,
А час на місці не стоїть…
«Герої наші не вмирають», –
З кривавих чується століть.
Потрібні їй розумні дії:
І свій гетьман, і рук – мільйон,
Аби зміцнити їй надію,
Запросим США, ООН.
Аби скрутити Раші роги,
Минувся час для умовлянь,
Щоб син від отчого порогу
Шлях не обрав поневірянь
По світу білому, де руки
І розум продає свої,
Із рідними здобув розлуку
І там збирається сивіть..
Рятуймо ж матінку Вкраїну,
Вона була і є – одна,
Розтопчемо кубло зміїне.
Мо’ ж, нас хоч ворог об’єдна?!
27.05.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916153
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2021
автор: Ганна Верес