Бруківка вічна, незворушні леви,
Годинник строгий браму стереже.
Кав’ярні затишні, і гомін вечоровий,
Десь на даху старий Амур живе.
У кожнім камені ховаються легенди.
Це місто чуло сотні тисяч «Так».
Тут зустрічаються закохані щоденно,
Щоб свої долі назавжди з’єднать.
Вузенькі вулички, як натяк на відвертість.
Високий замок – шпиль сміливих мрій.
Стрічались й ми, і у гаю Шевченка
Ти про кохання вічне говорив.
Та леви знали, нам не бути разом.
Проспав Амур, чи стріл не нагострив.
У цьому місті я була коханою,
І в нім мене навік ти розлюбив…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2021
автор: Ірина Федорів