Слова, що притаїлися в душі,
Чи варто відпускати їх на волю?
Ви зупиніться не спішіть мерщій,
Бо ще не раз узнаєте ви болю.
Життя жорстоке, вас не зрозуміють,
Поранені повернетесь назад.
Як попіл по степу розвіють,
Бо сказані, можливо, невпопад.
Слова душі не кожен може слухать,
Тим більше, як глуха ота душа.
Вони промчать, не доторкнувшись вуха,
Тим більше, що друга душа чужа.
Та час пройде, проб"ються пелюстки,
Із слів колись, що сказані наоспіх,
Розквітнуть ще на радість їх квітки,
А на лиці - щасливий буде усміх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2021
автор: Н-А-Д-І-Я