Копатися у собі

Копатися  у  собі,
як  весною  на  городі,
наче  фермер  працелюбний,
що  вірить  в  урожай.

Чи  геолог  із  ліхтариком,
котрий  від  серця  йде
й  обов'язково  віднайде  
душі  копалини  корисні.

Незалежно  від  погоди,
бо  синоптиком  працює
спостереження  оте.  
А  за  хвильку  вже  моє-твоє.

Емоційністю  думок,
мов  лопатою  по  грунті,
витягне  щось  невідоме  -
просторове,  кольорове,

соковите  з  гіркотою.
Обтрусивши  від  бур'яну,
аби  товарний  мало  вид.
Може,  навіть  десь  прикрасить

обнадійливим  сюжетом,
особливо  про  природу,
почуття  людські  безмежні.
І  покладе  до  мережі,

ніби  до  крамниці.
Ну  ж  бо,  споживайте,  
покупці  -  шановні  гості  !
Все  віддам  задарма  !

Якщо  не  смакує  раптом  -
напишіть  мені  відверто.
Іншим  разом  працюватиму
пильніше,  цікавіше.






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2021
автор: Мандрівник