Зустрів мене привітно нині Моршин.
Налив пісень синиччиних до вух.
Підніс із різнобарвним цвітом горщик.
«Вітаю!» - мовив, знявши капелюх.
Мене, мов батько, любить він – сердечно.
Йому байдуже, скільки мені літ,
Яка фігура в мене. Безконечно
Об тіло треться, наче хатній кіт.
До себе тулить, як малу дитину.
Стрічає, як вертаю, мов посла.
Веде до зали, стелить скатертину,
Частує всім, що Бог йому послав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)