Ночами тихими у просі
чутливий перепел не спить,
бо на похиленому Возі
журливо колесо скрипить.
Скрипить невисоко над просом,
і все не спить, пильнує птах:
ну, хто це, хто повільним Возом
здолати хоче вічний Шлях?
Прозора курява поволі
за ним неоново курить...
І тихо в небі, тихо в полі,
ось тільки перепел не спить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2021
автор: Рясна Морва