Це те, що не вдягають,як прикрасу
Твоя зарубка на усе життя
Щоб пам'ять не забула того часу
Коли душа згасала в небуття
Ти там вже був, туди тобі не треба
Ти відривався від землі, але дарма
Страждав, як тужить птах без свого неба
Та подруга була лише журба
Пірнав у воду, набирав повітря,
Але тягар засмоктував на дно
Життєвих фарб розмазана палітра
Не яскравіла, як колись давно
Хватав біду та вирізав ножем
Стирав сліди від болю і оту
Бридоту сУму відмивав дощем
І в перемозі над собою...бив ТАТУ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2021
автор: Alena G.