Не королева вона й не імператриця,
А просто жінка- господиня, трудівниця,
Як сонце й місяць, й сяючі зорі на посту,
Дбайлива ненька, що всім дарує доброту.
Створює затишок і вчить усіх любити,
Сімейні цінності зберегти й просто жити,
Дбайливі руки, теплі, ніжно приголублять,
І на життя, від народження благословлять.
Слова сердечні, в пісні колисковій гріють,
І сновидіння страшні прийти не посміють,
Її любов оберіга душу дитини,
Учить робить… добро, щоб оминали війни.
Завжди уміла, в кухні справна господиня,
Тут голубців, котлет і пельменів ліплення,
Приносять втіху за столом і насолоду,
Вона донька, славного козацького роду.
Зашити, вишити, майстриня на всі руки,
Робота, дім і в той час пізнає науки,
Щоб передати, нині дітям і онукам,
Для них, як приклад у повсякденному житті,
Щоби навІки, всі родини жили в щасті.
В полі й городі, завжди дбає про урожай,
Й саджає квіти, прикрашає свій рідний край,
Щоби нащадки цінили і пам`ятали,
Землиці щедрість зберегли і прославляли.
Ту ціну хліба, дорогу, щоб усі знали,
І радість й гордість, щоб у душах відчували,
Та щоб квітучим, щасливим було майбуття!
***
Не королева вона і не імператриця,
Найголовніша жінка, це мати – трудівниця,
Кожна приносить у серця материнську любов,
Щоб на землі, життя продовжилося знов і знов.
29.05.2021р.
В селі Старе Бориспільського району, недалеко від Києва,
відкрили пам`ятник матері.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2021
автор: Ніна Незламна