Тонкою ниткою в'ється наше життя…

Пять  лет  на  небе  живёт  моя  Бабушка.  Человек  большой  души  и  большого  сердца.  И  масштабы  её  как  личности  и  как  проводника  мудрости  и  доброты  я  стала  ощущать  с  каждым  годом  острее  и  сильнее.  Для  меня  она  с  детства  делала  сюрпризы  и  подарки  купила  первую  парту,  большой  велосипед  “Сура”.  И  каждому  из    нас  дарила  столько  любви  и  внимания.  Я  не  помню,  чтобы  бабуля  нас  за  что-то  ругала  и  отчитывала,  эту  обязанность  отдала  родителям.  А  нас  старалась  повкуснее  накормить  и  лишний  раз  поцеловать  и  приласкать.  Её  поддержку  и  заботу  я  ощущаю  и  сейчас  ...
💖💖💖
Тонкой  нитью  вьётся  наша  жизнь,
В  хрупком  теле  вечно  юная  душа.
Позовёт  её  к  себе  однажды  неба  синь,
Сбросит  тело  и  земное  чуть  спеша.
Но  вернётся  вновь  на  землю  в  образе  ребёнка,
Обретя  иную  жизнь,  судьбу  и  тело.
И  зажжёт  сердца  огнём  любви  так  звонко.
Да  полюбит  вновь  наивно  и  несмело.
Обретая  тело  словно  платье,
Испытания  получит  под  задачу.
Преодолев  все  горести  и  страсти,
Жизнь  десертом  радость  даст  на  сдачу.
Но  не  все  уроки  выполнить  легко,
Часто  падаем  и  каменеет  сердце.
Потом  взлетать  боимся  высоко,
А  ищем  лишь  того,  кем  можно  отогреться.
И  просыпаются  тогда  опять  мечты,
Приходит  осознание  не  зря  живём!
Потом  детей  оберегаем  как  цветы,
Ведь  в  их  крови  мы  память  обретём.
26.01.2021
Гульмира  Джумагалиева
Перевела  на  украинский  язык      29.05.21        5.26


П'ять  років  на  небі  живе  моя  Бабуся.  Людина  великої  душі  і  великого  серця.  І  масштаби  її  як  особистості  і  як  провідника  мудрості  і  доброти  я  стала  відчувати  з  кожним  роком  гостріше  і  сильніше.  Для  мене  вона  з  дитинства  робила  сюрпризи  і  подарунки  купила  першу  парту,  великий  велосипед  "Сура".  І  кожному  з  нас  дарувала  стільки  любові  й  уваги.  Я  не  пам'ятаю,  щоб  бабуся  нас  за  щось  лаяла  і  вичитувала,  цей  обов'язок  віддала  батькам.  А  нас  намагалася  посмачніше  нагодувати  і  зайвий  раз  поцілувати  і  приголубити.  Її  підтримку  і  турботу  я  відчуваю  і  зараз  ...  
 💖💖💖  
Тонкою  ниткою  в'ється  наше  життя,  
У  крихкому  тілі  вічно  юна  душа.  
Покличе  її  до  собі  якось  неба  синь,  
Поскидає  тіло  і  земне  трохи  поспішаючи.  
Але  повернеться  знову  на  землю  в  образі  дитини,  
Здобувши  інше  життя,  долю  і  тіло.  
І    запалить  серця  вогнем  любові  так  дзвінко.  
Так  полюбить  знову  наївно  і  несміливо.  
Знаходячи  тіло  немов  плаття,  
Випробування  отримає  під  задачу.  
Подолавши  всі  прикрощі  та  пристрасті,  
Життя  десертом  радість  дасть  на  здачу.  
Але  не  всі  уроки  виконати  легко,  
Часто  падаємо  і  кам'яніє  серце.  
Потім  злітати  боїмося  високо,  
А  шукаємо  лише  того,  ким  можна  відігрітися.  
І  прокидаються  тоді  знову  мрії,  
Приходить  усвідомлення  не  дарма  живемо!  
Потім  дітей  оберігаємо  як  квіти,  
Адже  в  їх  крові  ми  пам'ять  знайдемо.  
26.01.2021  
Гульмира  Джумагаліева  
Переклала  на  українську  мову  29.05.21  5.26

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2021
автор: Тома