На геніальність я не претендую,
Бо геніїв не рясно на землі,
Словами ж душі іншим я рятую,
Хоч їх знаходжу всюди (і в золі).
Їх відшукавши, вичищу до блиску,
Аби думки, строфу не замарать.
Вкладу у текст, немов маля в колиску,
Вдихну той дух, який підніме рать
За волю України, за свободу,
Сама уп’юсь ним, інших напою,
Адже я є дочка свого народу,
На лінії вогню із ним стою.
Нас «Градами» уже не залякати
І кулями вже не перемогти!
З ордою нам боротись – не звикати,
Приєднуйся, мій читачу, і ти.
19.05.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2021
автор: Ганна Верес