Сонце втомившись, сховалось за обрієм,
Лише багрянець горить.
Час наповняється днями предовгими -
Світло принишкло й мовчить.
Вишня убралася в платтячко срібнеє
Та в білосніжну фату,
І ароматом бузковим, і ніжним
Вітер несе за версту.
Ллється весна солов’їними співами
У яблуневім саду,
Місяць, заслухавшись їх переспівами,
Сів спочивать на вербу.
Зорі ще сплять у біленьких хмариноньках,
В теплих перинах своїх.
Темінь окутує сонні хатиноньки
Та не змовкають хрущі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2021
автор: Ольга Калина