Тепер все краще може і в минулім,
Тепер все добре в спокій відійшло
І літо щастя знову промайнуло,
І долі стежку смутком затягло.
Тепер здоров'я знову поміліло
І лінь прибрала стійкості вогонь…
І серце б’ється в грудях так несміло,
Неначе смерть торкається долонь…
Тепер нема повернення додому,
Неначе хтось дорогу відорав,
І наказав не вірити нікому
Про те що всіх бездумно він продав.
Тепер війна і мир переплелися
У тіснім крузі смерті і життя,
Тепер вогнем нещастя налилися
І вже назад не бачать вороття.
Тепер не жити й жити – ось дорога.
Тепер без віри вірна смерть прийде.
Як не спитати серцем всім у бога:
«Куди ж цей світ бездумно так іде?»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2021
автор: IvanLogvin