Тепер…

Тепер  все  краще  може  і  в  минулім,
Тепер  все  добре  в  спокій  відійшло
І  літо  щастя  знову  промайнуло,
І  долі  стежку  смутком  затягло.

Тепер  здоров'я    знову  поміліло
І  лінь  прибрала  стійкості  вогонь…
І  серце  б’ється  в  грудях  так  несміло,
Неначе  смерть  торкається  долонь…

Тепер  нема  повернення  додому,
Неначе  хтось  дорогу  відорав,
І  наказав  не  вірити  нікому
Про  те  що  всіх  бездумно  він  продав.

Тепер  війна  і  мир  переплелися
У  тіснім  крузі  смерті  і  життя,
Тепер  вогнем  нещастя  налилися
І  вже  назад  не  бачать  вороття.

Тепер  не  жити  й  жити  –  ось  дорога.
Тепер  без  віри  вірна  смерть  прийде.
Як  не  спитати  серцем  всім  у  бога:
«Куди  ж  цей  світ  бездумно  так  іде?»    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2021
автор: IvanLogvin