На озері за вербами
Миле сонечко танцює.
А вітерець тепленький
Вербам листя полірує.
Білі хмари, синім небом
У далечінь проводжає.
А понад крутим берегом
Білий лебідь погоджає.
Він свою милу лебідку,
Вже давно, палко кохає.
В озері шовковім, води
Синіми хвилями біжать,
Що залежні від погоди,
Лани затопить норовлять.
А у полі на тополі,
Веселі пташки співають.
Поєднали свої долі,
І інших теж закликають.
А цей привітний світанок
Невтомно, світом крокує.
Застелив небо з фіранок
І в далекий край мандрує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914857
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2021
автор: Віктор Варварич