Шуко покликав Лачи і говорить,
робити нічого, залиш дітей, а сама йди на пошуки грошей,
знайди де хочеш, навіть себе не жалій.
Вона зрозуміла, життя його на волосині, під загрозою...
Без ума від горя, вона рискала ніби голодна вовчиця,
по усіх забігайлівках, кафешках, ресторанах...
Нічого не знаходила, та ось одного разу, вже через неділю,
їй пощастило, побачила воєнного, вийшов з кафешки
та ледве тримався на ногах біля стіни...
Лачи підбігла з бажанням поворожити на Долю.
Він гарненькій протяг свою руку і посміхнувся...
Лачи також сподобався молодик.
Блискість у провулку була сама собою миттєва...
Він зразу прохмелів, відбулася довга сердешна розмова...
Пожалів він Лачи, дав грошей,розійшлися по-любовно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914806
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2021
автор: Svitlana_Belyakova