Цвітуть каштани в моїм ріднім місті.
Своїми свічами у гіллі мерехтять,
Неначе в перлах , мов у білому намисті,
Обіч дороги красені стоять.
Ваблять очі дивною красою
І рідним порухом крилатого гілля.
Дощами вмиті й ранньою росою,
Виблискують їх свічі нам здаля.
Вони є свідками усіх подій у місті:
І радісних , цікавих і гірких...
Та тайну бережуть в зеленім листі,
Бо ж вітер від краси завмер, притих...
Блакитне небо ніжно їх голубить,
Воркують горлиці серед зелених віт.
Така краса! Та хто ж її не любить?!
Казковий, світлий ,милий Божий світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2021
автор: Калинонька