1
Одна-єдина вірна нота —
і з серця геть ідуть
усі тісноти!
Не так важливо —
скільки блискавка скакала,
важливо —
Бога до живого вже дістала!!
Ми з Ним причиним
за горою
світла день, —
і в серці світло —
й нітелень.
Безтрепетно
та й без причини —
слухать.
Як світ прослухає —
хто має вуха.
Пастух біля кошар простягне
ноги.
Був день як рік…
було все без дороги.
Важливо, духом хто
зійшов — на Висоту.
Го;ри в любові —
ребра в релігії…
як сяють — тут!
Ісус Христос.
Безмежжя.
Безначальне? —
Страшний — і гірний
інститут...
Єдина є одна
любові нота —
відскакують темнот темноти.
2
Важливо, хто зійшов
на висоту...
Гори в любові —
ребра в релігії.
Як дихать тут?
Тому і сяють тут!!
Так, усі мученики:
але — безоплатні:
керівники ще оглядатимуться —
в газаваті!!
Рвоніться — на Христову
висоту!!
Всі дихаємо?
Сліпці, всі — дихаєте тут?
То — некрилаті.
І більше нікому подати.
Данте дав «Пекло»,
тільки ж я дав «Крила!!»
Бо й пишу — шилом!
Маркер нюха спирт! —
хоч би Шевченкове слово
заворушилось...
Спека!
тошно:
гранди — тож й спека:
що вас тошнить —
спека чи пекло?..
Чи від долі не-сила,
чи від Духа не-сила?
Правильно виписав «Пекло» —
суворий,
а хто вам дав «Крила»??
Маркер!
тонкий
мов шило!
Шиломани,
тонше я дав —
що ж, від крил вас стошнило??
В зад вам дав шилом! —
Бог дав Дантові «Рай»,
а ви не читаєте!
може б сонне Шевченкове слово —
заворушилось?
кріпкий спирт
хто в цей маркер
уширював?
Дайте президентам
усім —
в зад шилом!
(тут теж — духовно,
задля тверезіння ума...)
3
Їй-богу: від раю
всіх і стошнило?..
А від раю спекатись —
спекались.
Хочете пекла?
йде спека,
і проситесь в пекло?
прямо душі в трудах схололі,
однополиє
і двуполиє!..
Сонце Правди є,—
які ще приколи?
Прямо мучаться Європа з
Азією:
нехай ми вмиємось...
нехай отямимось...
не дай Бог ще засяємо...
хоч би вилляли фейсбук
до наших наук —
та й приправили асісяєм!!! —
прямо інтелігентним
неможливо —
як — хоча б чимось —
їх не прикрашають...
так що — воно зігріває
хто на себе його нагрібає
Але Ігор — не Європа із Азією,
щож вам, шини і шило?
— Як він пише!
Поет білярайський,
а чого ж нас стошнило??
А в якому духовному хто чині?
Хто що сіє, чи сіяв —
до нього те повернеться…
Куди вискочиш?
куди підскочиш?
своє затримає!! але й зігріває!..
Хочете раю?
Європа з Азією, може, аномалія?
якась вакханалія.
Ак-ха, прямо ця, вакханалія!!
18.07.2015
15.05.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович