Колись любила квіти незабудки,
Їх не могла завіяти й зима.
Та в день,коли забув ти обіцянки
Я їх з корінням вирвала сама.
Байдужою до всього тоді стала,
Скосив мене,як жито,у жнива,
А зараз просиш,щоб усе згадала?
Тебе у моїй пам'яті-нема!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2021
автор: Pannochka