Коли гуси верталися
Із далеких країн,
Богом був подарований
За любов нашу син.
І у небі, у синьому,
Я летів, наче птах.
І кричав я від радості,
Зі сльозами в очах.
Сину мій, сину мій,
Ти надія моя.
Вдячний, Боже, тобі,
Що весь світ забуяв.
Сину мій, сину мій,
Ти моє джерело.
Ти для мене - вітрила,
Ти - як птаху крило.
Кожен раз, як вертаються
Гуси з дальніх доріг, –
Всі додому злітаються,
Де родинний поріг.
Син мій батьком вже став –
Підроста в нього син.
Як колись я казав,
Так тепер каже він…
Сину мій, сину мій,
Ти надія моя.
Вдячний, Боже, тобі,
Що весь світ забуяв.
Сину мій, сину мій,
Ти моє джерело.
Ти для мене - вітрила,
Ти - як птаху крило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: Валерій