я стану ницою
раптово голою
залізу глицею
в кохану голову
дощенту витрую
залізні правила
вродилась хитрою
і ліво-правою
за мною маревом
потопи й згарища
я стану хмарами
а треба — капищем
кошмарним витвором
не-Мікеланджело
втікаєш титрами
вертаєш зважено
я точно вистрелю
смертельно, разово
змахну каністрою
і позамазую
тактиль-не-ввічливе
чим глибше падаю
тону й намічено
себе я — згадую
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2021
автор: re_vanta