Мимо чорні стріли, мимо блискавиці...
Вже цвітуть кульбаби всюди, де не глянь.
Хай уколе пальчик непривітна глиця,
головне - не встрягти у колючу твань.
Головне - до сонця вмитися прощенням,
увібравши неба чистого блакить,
не забувши свого справжнього імення
в мить, коли нестерпно серце заболить.
Бо над всі чорно́ти - янгольська опіка,
бо над всі негоди - всесвіту єдваб.
Мимо чорні стріли, мимо гострі піки!
Всюди, де не глянеш, жовтий цвіт кульбаб...
28.04.2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2021
автор: Леся Геник