Мине і забудеться,
Те, що коханням зветься.
А в очах моїх лиш печаль
Чи то так мені тільки здається?
Кожен прагне висот,
Але кожен - не я,
Бо я прагну до тебе
Ти - моя вишина, моє небо
Загорнутись би в твої обійми да так,
Щоб у грудях пекло чарівливо.
Ти - лиш мрія моя...
Ти - мій сон...
Я Й ВІД ЦЬОГО ЩАСЛИВА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914317
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2021
автор: Екатерина Феникс