Антоніні

Люба,  вибач,  але  зараз
Себе  стримати  не  в  змозі,
(Так  мабуть  на  небі  склалось,
У  віршах,  або  у  прозі..)
Я  шалію  від  бажання,
Ледь  втамовуючи  подих,
Знов  пірнаю  у  кохання,
Самому  собі  на  подив...

Пам'ятаю  нашу  зустріч
І  той  самий  перший  погляд,
І  прогулянки  по  Пущі,
Що  з'єднали  наші  долі.

Скільки  років  ми  вже  разом?
Ось  і  доня  вже  доросла
Я  люблю  тебе  до  сказу
Моя  люба,  мила  Тося

Хай  навпроти  наших  вікон
Зорі  в  запалі  танцюють
Я  люблю  тебе  довіку,
Наче  вперше
знов
цілую!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2021
автор: Xariton