Не зупиняйся…далі йди

Вона:  Занадто  тяжко,коли  згадую  тебе,
                       Бо  ти  пішов  та  залишив  сліди.
                       Можливо,доля  знову  нас  зведе
                       Та  ти  не  зупиняйся-далі  йди.

Він:          Я  зупинюсь,бо  спрага  мучить  
                       серце
                       В  останній  раз  на  тебе  подивлюсь
                       У  твої  очі-синії  озерця.
                       І  з  долею  своєю  я  змирюсь.

Вона:  І  не  дивись,зачинені  і  вікна  й  двері
                     Ти,може,і  захочеш  ще  ковток  води
                     Та  як  верблюд  двогорбий  у  пустелі  
                     Не  зупиняйся...далі  йди.
         
                       
                   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2021
автор: Pannochka