Як для рибки синє море,
Як для дятла ліс крислатий,
Як для вітру степ просторий,
Так для діток їхня мати.
Як рибалки ждуть улову,
Зм’яклі душі – тихі храми,
Так дитина прагне слово
Пити з уст своєї мами.
Як вітає ранок ниву,
Нічка небо зорецвітне,
Так дитятко ловить диво
З маминих очей привітних.
Як у спеку дожидають
У ліску дощу опеньки,
В лузі трави, так чекають
Малюки обіймів неньки.
Мама – сонце! Мама – небо!
Мама – сад, квітучий колос!
Щастя більшого не треба,
Тільки б чути її голос.
16.05.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)