Пекучий сон

Не  хочу  повертатись  у  минуле,
І  не  вмовляй  мене  іти  на  перехрестя.
Верба  від  громовиці  враз  прогнулась,
Я  ж  зрозуміла  тимчасовість  твоїх  фресок.

Від  пристрасті  сердечний  тільки  опік,
А  де  ж  любов?  Зотлілий  лист  у    сірий  попіл.
Як  душно,  душно...Це  ж  південний  тропік.
І  почуттів,  і  хвилювань  душевний  подив.  

І  не  нагадуй...Все  я  пам*ятаю.  
Перегоріло.  Дощ  іде,  погас  вогонь.
Хоч  навесні  вальдшнепна  сила  тяги,
Я  не  прийду  у  твій  пекучий  сон.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913831
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2021
автор: Світлая (Світлана Пирогова)