Ти граєшся з нею,як вітер
Не знаючи й сам,що бажаєш
Ти рвеш у саду чужім квіти
І їй у волосся вплітаєш.
Як вітер у полі-зникаєш,
Чекає тебе,мов дитина.
Навіщо в цю гру з нею граєш,
Якщо не твоя половина.
У розпачі квіти виймає,
Як твоя любов-відцвіли.
І тільки тепер помічає
Вони не червоні,...а жовті були.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913786
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2021
автор: Pannochka