Схаменіться, люди,
Не грішіть,- вже слізно,
Смерч жахіть повсюди,-
Може стати пізно…
Думайте сьогодні,
Як надалі жити,
Хворі скрізь, голодні,-
Треба поспішити
Вчасно з покаянням,
Щоб не запізнитись,-
Йдуть щодня страждання,
Тож треба молитись
Та просити Бога
За гріхи прощення,
Щоб слалась дорога
З тим благословенням
Тривогу вже бийте,-
Втрата величезна…
Зупиніться, стійте,-
Попереду – бездна
У застиглих справах
Дайте всьому міри,
Бо гине держава,
Від тяжби, зневіри…
За що мають діти
Та онуки кару,-
Біди всі терпіти,
Де та чорна хмара
Над землею висне
Небезпечним страхом,
Життєдайність тисне
Неймовірним крахом…
Пробудіться швидко,
Увійдіть в сучасне,
Викиньте, що бридко,
Не згубіть прекрасне!
13.05.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2021
автор: Єгорова Олена Михайлівна