Помережив теплий дощик
Матір-землю навесні,
Бо вона вологи хоче.
Були сходи щоб рясні
Та густі-густі й зелені,
Не хилились на вітрах,
Згодом золотились зерна
У житах та пшеницях.
А на скатертині білій
Й вишиванім рушнику
Короваєм - святим хлібом
Красувався у вінку
Із хрещатого барвінку
Та калинових ягід.
Нині ж дощ співає дзвінко
Й на землі лишає слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський