Такий блаженний ранок надовкруж.
Такі сади благословенні цвітом.
Весна зриває врешті добрий куш
і, наче панна, сходить понад світом.
Такий п'янкий безмежно кожний вдих.
Така очам безмірна насолода.
Цвітуть черешні, вишні і глоди,
і сливи, й алича, що край города.
Запуп'янилась яблуня, горіх
уже випорскує наверх нестримну силу.
Аж янголи радіють угорі,
вигладжуючи сонцем білі крила.
Аж Бог старий всміхається у вус.
Простивши людям, знов благословляє
цей ранок, ці сади, і цю весну,
що врешті розговілась маєм.
5.04.21 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2021
автор: Леся Геник