недосяжність

Я  все  блукала  країною  мрій  нездійснЕнно-нездІйснених
У  просторі  яскраво-рожевому,
Та  я  по-іншому  просто  не  вміла  проходити  місію,
Таке  буває  з  хворо-душевними.
Та  ось  сьогодні  моє  відбулось  блискуче  повернення,
Як  вирок,  час  прийняти  теперішнє.
Я  не  молюсь  про  спасіння,  безсмертя  з  неділеньки  вербної,
До  цього  я  була  вже  не  першою.
...  І  де  той  вихід  мені  відшукати  з  цієї  реальності,
Що  змушує  від  тебе  відмовитись,
Це  збіг  обставин  чи  може  кінець  епопеї  фатальної,
Бо  тут  я  у  тенетах  самотності?
Бо  тут  немає  нікого,  немає  нічого  величного,
Такого,  що  аж  дух  перехоплює,
Якщо  ти  справді  існуєш,  прийди,  забери  на  хвилиночку,
Дай  вилити  сум  вІршами,  воплями!
Та  роздивись,  що  в  моїх  оченятах  зіниці  надтріснуто,
А  ніженьки  до  крові  позбивано,
Бо  я  блукала  країною  мрій  нездіснЕнно-нездІйснених,
Ховалась  за  ворожими  спинами.
Я  все  блукала  одна  у  яскраво-рожевому  просторі,
Із  правом  на  дванадцять  присяжних,
Та  я  не  знала,  що  ними  виявляться  строгі  апостоли.
Ти  будеш,  є  і  був.  Недосяжністю...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913453
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2021
автор: Амідала Саудаде