Ми з тобою живем десь у космосі
Одружились в паралельній реальності
Ти тримаєш своє тіло в тонусі
Я міняю свої ментальності
І коли прокидаюся зранку
Від запаху чорної кави
Обіймаю тебе міцно-міцно
Забуваю про всі свої справи.
І щодень якісь перешкоди які ми долаєм удвох
Поцілунки сповнені ніжності і у ліжку переполох.
Та на жаль, ми з тобою не в космосі
І в реальності інші не вірим
Наше ложе - це храм жорстокості
Замість сексу акт недовіри.
Ти знаєш мої недоліки, а я поіменно твоїх тараканів
Я впадаю в моря істерики, ти ховаєшся в шум океанів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2021
автор: Олександра Довженко