Хилить вітер тополі
І ламає гілляччя,
В нього сили доволі,
Тож летить, куди бачить:
– Розступіться скоріше,
Бо знесу, не помічу.
Ті, хто старші й мудріші,
Відступають зазвичай.
Ярі та заповзяті
Споряджають вітрила,
Опір їм не завадить,
Навпаки будить силу.
Розлітається стрімко
І пускає коріння,
Пише власну сторінку
Молоде покоління.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2021
автор: Оксана Дністран