***

Прямокутники.
Діагоналі  
Проникають  стрілою  в    кути,
Забермудженням  ріжуть  скрижалі
Світлобачення,  гублять  останні  
Маяки.  
Згусла  неба  п’янка  неозорість.
Темні  плямі.  Політ  киселем.
Чайка  хвилі  крильми  не  лоскоче,
Полонили  натхненності  простір  
Біль  та  щем.
В  несумісних  звучанням  форматах  
Два  трикутники  з’єднані  в    дріб  –  
Звичайнісінький.    Сплутані  карти.
Одні  й  ті  ж,  але  різні  дверцята:
Вихід/вхід.  
Між  зірками  загублене  сонце,
Зредагований    відчаєм  курс.
У  якому  куті  чи  у  боці,
Чи  ребрі  не/до/літньої  ночі
Чути  пульс?
Забермуджені  стрілами  мрії
Затуманені  сумом  світи.
В  небо  проситься  помисел  білий,
Та  загрузли  обтяжені  крила
В  киселі.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2021
автор: Серафима Пант