відсякнулося промайнуле_
заплелися стежки у коси_
подих вітру теплоголосий
тричі поспіль себе розчулив_
>
постіль вогкого чорнозему_
поступ стрілки як постріл в тиші_
не доведену теорему
кров’ю ранку свідомість пише_
>
і ворони нервовим роєм_
і спіткаються чорногузи_
і злягаються під корою
біс-закланець та вбога муза_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913206
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2021
автор: Ки Ба 1