Хоч сил буває вже немає –
Не розлюблю я дивосвіт.
Іти вперед він заставляє,
Щоб знов зустріть весни приліт.
Весна-весна летить на крилах!
Весна-весна – казкова мить!
Ти обновляєш душу й сили
Наповнюєш бажанням жить!
Лиш в синє небо подивлюся,
Побачу я пташиний клин –
Знов силою життя наллюся
Серед лісів, полів, долин.
Якщо красу я відчуваю,
Це означає – я живу!
І Богу вдячність я співаю
За мить цю чарівну нову.
19.04.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2021
автор: Валерій