Хтось просто поруч, хтось сприймає нас такими,
Які ми є, з своїми хвилями душі,
На все життя земне з чужих стають близькими...
Знов тавтологія присутня у вірші...
Але повторів у рядках я не боюся,
І хай вони іще побудуть поміж нас,
Можливо, ще...іще не раз до них торкнуся,
Якщо дозволить ці маневри, звісно, час...
Це все для нас, для вдосконалення і зросту,
І не важливо, чи ми грішні - чи святі....
Людина кожна, що приходить - це не просто,
Як кожна мить, чи певні дії у житті...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2021
автор: Sukhovilova