Я часто плутаюсь - реальність це чи сон?
Життя , як сон, а сон немов реальність,
Сюжет один в тумані перепон,
А щастя часто схоже на несправжність.
Це ніч,чи день? У небі місяць, сонце?
І дотик чий безмежно здивував?
Здалося дощик падав у віконце,
А під дощем він ніжно обіймав.
Який це сон?... Неперший,..не останній,
Де я із ним за руку на зорі,
Хто він такий? - Знайомий, чи незнаний?
Та в серці оселився назавжди.
Він не пита,- приходити сьогодні?
У сни приходить мої вже щодень,
І я не в силах шепотіти ""Годі!"",
Бо він давно герой моїх пісень.
З'явився так, я не чекала навіть,
Його вуста і руки ,і любов,
Але тепер моїми снами править,
Заполонила влада навіть кров.
Не вперше бачу , не востаннє знаю,
Наразі ніч чекає більше дня,
Вона ж дарує бажане -""Кохаю!",
І від землі здіймається душа.
І плутаються знову сни й реальність,
Бо сон яскравий душу віднайшов,
Мабуть уперше щастя бачить справжність,
А той герой в реальність увійшов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2021
автор: Вікторія Павлюк