Студений страх.

Не  принижений  битими  надіями,
Та  сам  собою  зненавиджений.
Поруч  з  нелюбов'ю  погубленими
Все  одно  сам  собою  засуджений..

Не  любов'ю,  не  ненавистю  спраглий
Чистої  правди,  ковток  без  видиху.
Не  життям,  не  смертю  прикований
Не  духом  зла  -  жаху,  ангелом  подиху!

В'ю  блискавками  зотлілого  смертного
Утіхи  часу  і  болі  -  не  знесеної  присутності
Що  втирає  терням  -  кості  мозку  смиренного
Жалій!  Жалій,  в  зшабатованості,  байдужості...





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2021
автор: Fills Agler