Розвиднілось...
Назустріч долі
поспішав ти з хати,
Зустрілась та,
котру коханою хотів назвати.
Всміхається,
зовуть її вуста.
Пришвидши крок,
бо то твоє нещастя і біда.
Не пара ви,не рівня їй,
про неї,навіть,думати не смій.
Тому й тікаєш світ за очі ти
в далекії,незвідані світи.
Світає...
Не сумуй,що мрії не збулись,
Можливо,їй розвидниться...колись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.04.2021
автор: Pannochka