***
Не даруй мені мертвих квітів —
В них немає коріння,
Не шли паперових привітів —
В них немає прозріння...
***
У набір зібравсь потроху
Суп сипучий із гороху...
А хто хоче — той читає,
Хто не хоче — вибачає…
СЕЗОННЕ
Літо шепоче квітково-малинно,
Осінь духмянить плодами полинно,
Зими заковують в холод і свіжість,
Весни дарують нам подиху ніжність.
***
Ти — найсвітліший день
У гомоні пісень.
Я — ніч, та мрія не пуста —
Зливались в єдності вуста.
Між днем і ніччю нема меж,
Між мною і тобою теж.
***
Із сильними не воюють,
В сильних нічого не просять...
За сильними не горюють...
Сильні самі вирок носять...
***
В природі незбагненна сила —
Тополя вітер похилила.
***
Між ряскою збудилося латаття
У розмаїтті зваби і натхнень —
Світанком ніч своє палила плаття
І реінкарнувалася у день...
***
Чи варто про те говорити,
Чого ми не в змозі змінити?.. 25.08.14
БРАНКА
Я — бранка твоїх ніжних губ,
В обіймах своїх приголуб,
В сад казковий поспішай —
Там відчуєш справжній рай!
А на згадку підбери
Низку спогадів, де ми
Найщасливіші були!
***
Найбільше той страждає,
Хто інших ображає.
ПТАХИ
Відлітали удаль птахи,
Розтинаючи вись крильми.
Трикутники, наче тавро,
Порвали небесне шатро.
Кровилося небо дощем,
Серцевий навіяло щем.
***
Коли мене питають, в чому моя сила.
Кажу відверто: «Я у Ангелів на крилах!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911955
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2021
автор: Lana P.