[youtube]https://youtu.be/4kKW8PjCMyg[/youtube]
[i][b][color="#700867"]Весна в мізках вирує… Свідки –
оголені леткі думки.
Роздягне їх весна до нитки –
на подив всім, на всі смаки.
А в грудях серце шаленіє:
у небо вскочить норовить –
весняні генерує мрії
у цю весняну, щасну мить.
Земля вже пахне свіжим хлібом
та кличе орачів в поля, –
стомилася від смутку ніби, –
привітно лине гук здаля.
Зимою приспані бажання,
весна дарує залюбки –
тріщать по швах, припнуті зрання,
ущент роздягнуті думки.
І хочеться вже жити знову
негодам всім наперекір –
спивати всмак нектар любові
під струнний шал небесних лір.[/color]
[/b]
22.04.2021
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2021
автор: Олекса Удайко