Холодочком весна повіває,
А в повітрі витає мороз.
Хоча квітень – тепла ще немає,
Не цвіте, навіть, ще абрикос.
Не співають шпаки на горісі,
Десь принишкли й тихенько мовчать,
І маленькі горобчики в стрісі
Заховались в кубельце, і сплять.
А он там, на осиці, лелека
Заховав дзьоб предо́вгий в крило́.
Він летів, поспішав іздале́ку,
Сподівався, що тут вже тепло.
На крає́чку в своє́му гніздечку,
На одній тут стоїть він нозі.
Та чекає: весна ж недалечко –
Загубилась десь в чорній ріллі.
Висне зверху насуплене небо,
Хмари темні поважно пливуть.
Навесні нам тепла дуже треба -
Днів весняних назад не вернуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2021
автор: Ольга Калина