Обличчя поета
без прикрас вірша -
яке воно ?
Архітектура-ласка
безпритульного в суспільстві ?
Чи, може, кон'юктура-маска
ховається у слові ?
Чи стерня особиста,
коли кричить сама душа,
не в змозі стерпіти життя ?
Чи то лишень ілюзії блукали
попри лукаву реальність,
зробивши зачіску з небесних зір
й гіпнозом медитували :
"Повір...повір...повір..."
Як пан Кашпіровський
зцілював колись на відстані,
подібно фрази художні
шукали виходу енергії,
стараючись попасти
до середини іншого єства.
І там розворушити
емоцій вулканічну лаву.
Обличчя поета справжнє -
табу за сімома замками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2021
автор: Мандрівник