Пітьма-комірниця вночі
Знайшла у тумані ключі,
Відкрила край неба ворота —
Посипалась зір позолота,
Коли цілувались вони.
А сонце, в обіймах весни,
Пішло помирати, як зайве,
Щоб місяць мав право на сяйво,
Світанком повернеться знов.
В жертовності — справжня любов.
Повчитись би нам у природи,
І зникнуть тоді перешкоди.
Людино, і ти ж бо світи,
Дай іншим іти до мети!
Уміймо ж ділити наш простір,
Ми тут — тимчасовості гості. 14/03/21
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2021
автор: Lana P.