Дзвенить кохання струнами у серці,
Куйовдить коси теплий вітерець.
Звучать пісні пташині в стилі скерцо,
А я спішу до тебе навпростець.
Привіт! - скажу, ромашки білокосі,
Вони голівки хилять до руки.
Спадають кришталево - срібні роси,
А з неба посміхаються хмарки.
Веде стежина змійкою до ставу,
А серце виривається з грудей.
Нас зачекались верби кучеряві
І чується пташина, ніжна трель.
Привіт! - скажу, коханий, найдорожчий,
Заскучилася за тобою я.
До себе ти пригорнеш стан дівочий,
З під наших ніг тікатиме земля...
Мене в обійми ти приймаєш радо,
Кружляєш, відриваєш від землі.
З тобою на травичку поруч сядем,
Цілунки ти спиватимеш мої...
З тобою милий я така щаслива,
Готова навіть до зірок летіть.
Для мене зустріч ця така важлива
І неповторна - ця казкова мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911089
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)