Іще не виспалась земля,
І сонце десь іще барилось,
Тремтіла вранішня зоря,
Трава росицею умилась.
Пташки останні бачать сни
(Вони у них частіш пророчі).
Край неба, трішечки ясний,
Перемагає темінь ночі.
Аж ось озвалася в гаю
Якась пташина, потім друга,
Немов із ранком заграють,
Щоб цілий день не знати туги.
19.09.2012
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2021
автор: Ганна Верес