Не тривожте тишу ранкову ,
Що дрімає в пахучих лугах...
Їй доспівує нічка свою колискову...
Багряніє вже схід в небесах.
Встає сонце й проміння купає
У водах стрімкої ріки...
Вітер верби розлогі гойдає,
І цілує вагітні бруньки.
Позіхають старі очерети,
Хвиля їх будить від снів.
Ранні пташки виводять сонети...
Увесь берег чарує їх спів.
Трави ,в росах, до сонечка сяють...
Вже й мурахи між ними снують.
Чайки крилами воду торкають,
І хвилі , мов райдуги б'ють.
Уже й сонце на водах відбилось,
Купає проміння своє...
Все навкруг ожило ,розбудилось
День новий , у красі , настає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911018
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2021
автор: Калинонька