Ти дивився уважно,
Неначе хотів,
відшукати для себе якусь таємницю.
- Ти така легковажна,-
І вир полетів,
Цілий вир поцілунків,
До мене на лиця.
-Ти духм‘яна, як квітка
Із царських садів. -
Шепотів ти мені
Пригортаючи ніжно.
- Ти як сонечко влітку,-
І тихо радів.
І казав, що зозуля співає маніжно.
Я милуюсь усім. Як же хороше є!
Я спокійна й наповнена «чаша граалю».
А на небі хтось викував щастя моє,
Ти як завжди, найкращий, Небесний Ковалю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2021
автор: Лада Квіткова