Енергійною ходою, як воно годиться,
Якось йшла повз берег річки гарна молодиця.
В комишах сидить рибалка , похиливсь , дрімає ,
Поруч спінінги і сітка , у якій щось має .
-Гей , здорові були , дядьку ! Годі вам вже спати ,
Так всю рибу можна , легко , храпом розлякати !
-Та мені не дуже треба , трохи є у сітці.
-Чи було би вам не важко показати жінці ?
Глянув дядько хитрим оком :" Може і покажу…
Якщо , зараз , із тобою за кущами ляжу."
-Ти диви , що він надумав ! Я тут не гуляю,
Я тобі не дівка з траси , трохи совість маю !
Та гаразд , піду напевно , маю що робити ,
Господарка , і корову треба подоїти…
Та цікавість – гріх підступний , це потрібно знати.
Важко всім , а надто жінці , його подолати .
-Ну гаразд , пішли швиденько , часу в нас немає .
( Все ж дізнаюсь , що у сітці він отам ховає ! )
Підвелась , як все скінчилось , сукню обтрусила ,
-Ну , показуй , що у сітці , бо чекать несила!
-Щодо риби , то за ранок жодна не спіймалась ,
А з дівчат – ти будеш друга , що на це попалась !
2021р. Андрій Рубан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2021
автор: Андрій Рубан