Пара шкарпеток (хоча і не пара, бо синя і біла)
разом втекли поки пральна машина шуміла,
разом-бо мріяли якось пройти по траві
Мокнути поруч, болото збиваючи в піну,
сохнути поруч в смерканні старого каміну,
з якого казковість і вічні пісні степові́
Вперше збирати дощі весняні́ по краплині,
ховатись послухати ті серенади бджолині,
що знову таємно в дзвіночках лунають вночі
Ловити комах і ховати гіллячки в бавовні,
шукати відбитки від сонця, як місяць уповні,
шукати - куди повертаються бурі сичі
Пара шкарпеток (якщо пам'ятаєте - біла і синя)
біжать, поки не дивиться їх господиня,
на фоні від неба ховаючи голі нитки
З радісним "шльоп!" вилітають з вікна на подвір'я,
з лавки збивають стареньке діряве ганчір'я
й падають, наче з щоденника перші листки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2021
автор: 3^4